О здравомысллии...
Инок59
Кровавая стезя, минуй чело РОССИИ!!!
Не пережить нам хаос перемен.
Слюною брызжут новые мессии,
Но их призывы:- череда измен.
Купились за бесстыдные игрушки,
Честь разменяв за призрачную стать.
Продали РОДИНУ за жалкие полушки,
А золотой червонец мает тать.
Неужто мы подобием «народца»,
В «прошлом лице» в историю войдём.
Согласно воле чуждых инородцев,
Безмолвными рабами ниц падём.
Когда ж сплотимся пред лицом напасти,
Грудь осенив БОЖЕСТВЕННЫМ перстом.
Из душ отринем низменные страсти,
Чтоб человеком зваться не «скотом».
Ведь поглотит миг жизни бесконечность,
Никто не вечен, всюду смрад и тлен.
Тех кто живёт бездумно и беспечно,
В прах перемелет жернов перемен.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
